Процес утворення та становлення ОРЕ проходив в умовах поглиблення фінансово-платіжної кризи в Україні. Переважна більшість енергопостачальних компаній використовувала негрошові форми розрахунків (авізо, векселі, бартерні угоди, перевідні доручення, договори поступки права вимоги, переведення боргу поруки та інші). У 1996 р. рівень розрахунків за продану електроенергію грошовими коштами становив лише 11.1 відсотка. Ситуацію погіршив катастрофічний дефіцит палива на електростанціях через несплату за електроенергію, продану в ОРЕ. Це, в свою чергу, призводило до масового відключення споживачів. Заборгованість по заробітній платі перед працівниками ПЕК збільшувалася. Стрімко зростала взаємна заборгованість підприємств ПЕК.

Прийняття у листопаді 1997 р. Верховною Радою України Закону України "Про електроенергетику" з визначенням електроенергії як товару стало, без перебільшення, знаковою подією для всіх енергетиків країни. У 2000 р. енергетична галузь та ОРЕ, зокрема, знов зазнали суттєвих змін - постановою Уряду України у травні 2000 р. було визначено, що розрахунки за електроенергію здійснюються виключно у грошовій формі. Прийняті рішення позитивно вплинули на розрахунки за електроенергію. Так, за 6 міс. 2000 р. від обленерго до ДП "Енергоринок" надійшло коштів у 4 рази більше, ніж за весь 1999 р. (відповідно 4 млрд.грн. і 1 млрд.грн.). З січня 2001 р. грошові надходження набули тенденції неухильного зростання: з 53.2% у січні до 86% у грудні. За весь 2001 р. загальний рівень оплати енергопостачальниками купованої електроенергії вже становив 64.8 відсотка. У 2002 р. цей показник досяг рівня 82.4% від вартості товарної продукції, у 2003 р. - 90.8%, у 2004 р. - 96.6 відсотка. У наступні роки рівень надходжень продовжував зростати, досягнувши у 2007 р. практично 100 відсотків. Відповідно оптовий постачальник електроенергії, в свою чергу, мав змогу постійно підвищувати рівень розрахунків за електроенергію з її виробниками та НЕК "Укренерго" за послуги з диспетчеризації та передачі електроенергії високовольтною мережею. У значній мірі були вирішені, крім фінансових та технічних, ще й соціальні питання - проведення розрахунків з постачальниками палива та енергетичного обладнання і з виконавцями ремонтних робіт; накопичення запасів палива на складах ТЕС та забезпечення свіжим ядерним паливом енергоблоків АЕС; погашення заборгованості із заробітної плати працівникам підприємств ПЕК; повернення міжнародним фінансовим організаціям кредитів, які свого часу були надані Україні для реформування та розвитку енергетики.

Механізм розрахунків за електроенергію на ОРЕ цілком виправдав себе - протягом останніх років рівень оплати на ОРЕ стійко тримається на рівні майже 100 відсотків. Застосування діючого механізму розрахунків, зокрема, дозволило:

• зробити Оптовий ринок у частині розрахунків за енергоносії максимально прозорим та відкритим;
• проводити розрахунки за електроенергію виключно у грошовій формі;
• запобігти нецільовому використанню коштів, які зараховуються, як оплата споживачами за спожиту електроенергію.

Таким чином, з наведенням порядку на роздрібному ринку електроенергії було спростовано твердження про те, що обрана модель ОРЕ є причиною неплатежів в енергетичному секторі економіки України.